Історія

На «Азовсталі» успішно освоєно виробництво понад 40 найменувань нових марок сталі (у т.ч. по конвертерному виробництву 26 найменувань), 18 найменувань прокатної продукції (у т.ч. по товстолистовому виробництву 10 найменувань).

У лютому 2007 р. на комбінаті розпочате будівництво третього за рахунком сатуратора очищення коксового газу від аміаку в цеху уловлювання.

У грудні 2005 р. в конвертерному цеху розпочато будівництво нової машини безперервного лиття заготовок – МБЛЗ №6. На цій машині планувалося застосування найновітніших технологій, що раніше не застосовувалися в Україні.

У квітні відбулося відкриття азовстальської гілки газопроводу, що з’єднала комбінат з міською газорозподільною станцією №1. Будівництво газопроводу сприяло стабільному забезпеченню природним газом комбінату «Азовсталь».

У 2002 р. в конвертерному цеху впроваджена нова технологія комбінованого розкислення сталі алюмінієм у сталерозливальному ковші (розробка ЦЛМК і конвертерного цеху). Нова технологія підвищила рівень засвоюваності алюмінію в готовій сталі.

Після капітального ремонту першого розряду пущена в експлуатацію ДП №4, зі збільшеним до 2002 м куб. об’ємом, на якій встановлено сучасний безконусний завантажувальний пристрій. Одночасно з піччю  введені значущі об’єкти природоохоронного призначення.

У киснево-конвертерному цеху проведена серія плавок з застосуванням нової технології на рівні світових досягнень – донної продувки сталі в ковші аргоном. До цього здійснити продувку в ковші 350 т без використання установок «піч - ківш» і вакууматора у світовій практиці не вдавалося.

У 1995 р., сертифікувавши практично увесь вироблюваний товстолистовий прокат, «Азовсталь» стає власником 14 сертифікатів всесвітньо відомих класифікаційних товариств.

У 1994 р. комбінат «Азовсталь» – четвертим у світі – сертифікував свій прокат за стандартом АРI, що дозволило виробляти конструкційну сталь підвищеної міцності для будівництва нафтових свердлових платформ.

28 січня комбінат «Азовсталь» затверджений Німецьким Ллойдом у якості виробника судносталі.

У січні в ККЦ комбінату введене в експлуатацію відділення рідких лігатур і синтетичних шлаків. Введення його в дію спрямоване на підвищення якості вироблюваної сталі.

У травні 1984 р. завод «Азовсталь» перетворений у комбінат.

У серпні 1983 р. «Азовсталь» відзначила піввіковий ювілей. За 50 років металурги «Азовсталі» виробили чавуну – 145,5 млн. т, сталі – 118,2 млн. т, прокату – 96,4 млн. т. На заводі була досягнута найвища у СРСР температура дуття в доменному цеху, вперше почали повністю перероблятися доменні, мартенівські та конвертерні шлаки.

З 14 по 16 липня у доменному цеху «Азовсталі» відбувся перший республіканський конкурс молодих доменщиків.

20 грудня сталеплавильне виробництво «Азовсталі» поповнилося новим великим комплексом – стала до ладу перша черга киснево-конвертерного цеху. До нового сталеплавильного комплексу увійшли два 350-тонних конвертери і дві слябові МБЛЗ криволінійного типу – нове слово в металургійній техніці тих років.

24 червня 1973 р. був пущений у експлуатацію унікальний листопрокатний комплекс стана «3600» потужністю 1 млн. 350 тис. т листа на рік, який не мав аналогів у СРСР.

17 квітня відбулася перша загальнозаводська науково-технічна конференція молодих спеціалістів.

Розпочалося будівництво товстолистового стана «3600».

У 1965 р. на «Азовсталі» – вперше у країні – розроблена і упроваджена технологія гартування рейок струмами високої частоти. У тому ж 1965 р. в експлуатацію ввійшло дослідне відділення цеху рейкових скріплень. 

30 квітня введені в експлуатацію обертові печі №5 і №6 вапновипалювального відділення.

У рейкобалочному цеху на стані «800» вперше у країні стала до ладу система безконтактного керування головним приводом і натискним механізмом із застосуванням магнітних підсилювачів. Працівниками РБЦ упроваджена автоматизована система транспортування, розподілу, вимірювання, фрезерування та свердлення рейок.

У вересні 1958 р. видала перший чавун ДП №5 – перший металургійний агрегат другої черги «Азовсталі».

На «Азовсталі» – вперше в країні – освоєне виробництво залізничних рейок завдовжки 25 м.

Свій власний агломерат завод виробив 25 лютого 1953 р. Продукцію видала перша стрічка азовстальської аглофабрики.

15 травня введений у експлуатацію цех рейкових скріплень. На «Азовсталі» почалося виробництво рейкових накладок і підкладок для важких рейок.

Навесні роботи з будівництва нових прокатних цехів були активізовані. 21 липня почалося гаряче випробування блюмінга – пішов перший азовстальський прокат! Цех став до ладу 18 серпня 1948 р.

24 жовтня запрацювала відбудована ПЕПС.  Була пущена в роботу киснева станція – вона стала забезпечувати виробничі потреби не тільки «Азовсталі», але й інших підприємств Донбасу. 

7 вересня, під час відступу німецьких військ, були підірвані майже всі агрегати – доменні та мартенівські печі, устаткування ПЕПС; також були знищені коксові батареї КХЗ. На території заводу було відсутнє енергопостачання, не працював транспорт.

У січні 1935 р. на «Азовсталі» почало діяти сталеплавильне виробництво – стала до ладу перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч.

17 лютого 1934 р. в експлуатацію була введена доменна піч №2.

О 6 годині 19 хвилин 12 серпня 1933 р. ДП №1 видала свій перший чавун: завод «Азовсталь» ввійшов до числа діючих підприємств країни.